"Чорти мене — обценьками — й — на палю"

Чорти мене — обценьками — й — на палю,
Аби до Тебе — і на цаль — не сила.
Я весь — із ям, ще й тяму обтесали,
Мені вже й сонце — затхлий закапелок,

Де тільки нетлі і пружини пилу.
Драбина-чорт, а з ним — бісище-селех —
Мене, як тушу, ще й — клинцями солі
Й женуть мене — без шкіри — з цвяхів полем,

Де, крила з попелу, — півнеба — гаспид.
Я знаю, Боже, — це — на Тебе — іспит.
Я — наковтався з’яв, як мила — дурень,

Та всі ці біси — це до Тебе — діри,
Бож навіть біс, що з мене глузд скубе,
Мене — до Тебе — чвалом, як кабан.