Натюрморт у ракурсі троянської війни

Із кров’ю блюдце, з нього — квітка-гак,
В якій ще тигра крейдяний уламок,
Що з миски — в миску, — іклами — по лунах,
А де — на стинах — небуття благе,

Розгортує калачики суги —
Трахеї й ганглії, що — в пелюстків полоні.
Поруч — фаґот, пугар і два налими —
Між конусом і кубом перегук,

Який — от-от — і — цівочкою — в ладан.
Вулкан загнавши в бісер і полуду,
Повітря — через стіл, — із бляхи куртка, —

Що — блюдце з кров’ю — за візитну картку,
Й крізь квітку-гак, — рослинну емболію, —
Вся Троя, де — Єлена — Менелая.