Переосмислений натюрморт

Не яблуко, а кола квадратура.
Мисливський ріг. Мисливський ніж і білка,
Рибина й повна спаржі — козубелька.
В глибинах зупинилися мотори,

І лінія, де щойно тлін отаривсь,
Згорнулася в яснопрозору бульку, —
Розритість форми, де сліпий рибалка
У сітях — вічність — з нетривких матерій.

Мисливський ніж. Фазани й — боком — ширма,
Що — видимого найтугіші шори,
І яблуко, минущого окраса,

Що провіща життя, котре воскресне,
Й квадрати, на яких сурми печать.
І хаос, діжка, із якої — чіп —

Основи духа, що — ядро речей.