Інша ідилія

Вода. Красуня вдягнена у грінку.
В човні коняка й безпритульний хтось.
Із желятинових повітря тасьм,
Що восьминіг вивішує щоранку.

Джеркальному не радий подарунку
Брамкар, який ще — ножицями — стиск,
Заки дрібних — по гніздах розсота,
Й меридіян — на виноградні грона.

Ссавцям — природа — найжирніший клапоть,
Гадаючи, що — менший клопіт.
А ті — на радощах — буття поїли,

Лишивши тільки сходинку, де йолоп
Збива зірки, метляючи патик,
Аби творця поцілити в п’яту.