Українська література / Андієвська Емма / Вірші / Гості
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Гості

PDFДрукe-mail

Гості не затримуються й дезинтеґруються, —
Хто — зовсім, хто — наполовину
Або тільки частинами.
Дехто, давно вже зникнувши,
Вимахує пряжкою від паска
Чи самою етикеткою від піджака,
Що давно розчинився в повітрі,
Із позначкою
При скількох градусах
Прати одежину в пральній машині.
Та є гості, що не розчиняються,
А тільки меншають й дерев’яніють,
І їх, як скраклі,
Доводиться замикати на ніч
В ковані скрині, накривши
Піратською хусткою з черепом,
Аби вони
Не підключились до чужого кровообігу.
Адже лікар не завжди на похваті,
І в законах про охорону
Навколишнього середовища
Завжди вмонтована ґільйотина.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.