Андієвська Емма - На тему проминального
Українська література / Андієвська Емма / Вірші / На тему проминального
В базі 4533 віршів 567 авторів.

На тему проминального

PDFДрукe-mail

Сопілкою — за браму — щуролов —
Всі помисли, які — цвіркун — зловісно.
І вмить нутро — така сліпуча ясність,
Що — ні троянда — з піни, — ані — лавр.

Не стіни світла прямовисних злив,
Що їх — віками в катакомбах — усно,
А молочай, — ядро, з якого — весни,
У вічність прориваючись малу.

Листок як вимір — самонадувалка,
Що, — самовияв, — епіцентри волі.
Струмок — ледь-ледь, а замашна ловитва.

Всю душу зараз висьорбає отвір,
Що прочинився в світлі й цупко дме. —
Буття чи пляшка, що не має дна?

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.