Петро Іванович Артеменко народився 2 травня 1918 р. в с. Губському на Полтавщині.

Після семирічки вчився на робітфаці при Лубенському педінституті, потім закінчив Ніжинський педінститут. Був співробітником газети «Молодий комунар» (Чернігів), викладав українську літературу в Лубенському учительському інституті. Члеп КПРС. 1940 р. призваний в армію, та через хворобу невдовзі демобілізований. Працював у Лубенському міськкомі партії. За фашистської навали  — в Лубнах у підпіллі.

Був схоплений гітлерівцями і 5 квітня 1942 р. страчений.

Вірші друкував у періодиці з 1938 р. Посмертно прийнятий у Спілку письменників України. Талант поета не встиг розквітнути, змужніти  — П. Артеменко ще тільки заспівував свою пісню, але вже виявив у віршах партійність думки, широкі інтереси  — від захоплення змінами в житті рідного краю, новим в особистих долях людей до співпереживань з борцями проти фашизму. Збірка: «Пісня моєї весни» (1963).