«не проклинай мене...»

Друк

не проклинай мене
засипаного тінню  — того жебрака
що з чародійною зорею на побляклих скронях
(ніч що над нами  — брама грозова)
не проклинай мене загнаного
в просте зрівання часу
забутого собою богом і піском
(між нами хмари  — мідяні леви)


Збірка «Подорож поза форми», Видавництво «Нью-Йоркської Групи», Нью-Йорк, 1972.