Восени

підняли
листок
дубовий
вщент
зів’ялий, що
нагадував
нам барвою самотність.
відтак заглянули
в ріку,
де сонце
плавало
з лискучою щокою,
щоб
себе
переконати,
що
іржа
ще всього
не поїла.

---

Збірка «Омана Молока».