«з віття верб...»
з віття верб
звивають
вітряки в
безвітрі
звислі звуки і
солом’яні світанки.
гусінь
густо гине
у гнилім
горісі
щогодини.
змій часу
розраховує
зморшки — зимою
вирізані
на твоїм
незайманім чолі.
Збірка «Омана Молока».