«так вирії комет вщент спопелили небо...»

так вирії комет вщент спопелили небо.
і як мені тебе забути ?
не вдержати крутих доріг,
закинених за простір, де плекає
звироднілий птах пожежі.

дерева
наче в’януть,
наче догоряють — восени.
твої всі поцілунки розбиваються
об зуби нерозкаяні.
в огні солом’яному — твоє тіло,
твоя цнота.