11 грудня

так страшно забути найпершу,
так страшно забути останню
коханку
однісінької ночі.

так страшно назавжди забути сонце  — з неба
випадково блискавицею видерте :
стають чужими від віків протоптані стежки,
які ведуть далеко поза виміри кохання.

так страшно у труні почути вістку
про власну смерть  —
на роздоріжжі років загубивши пам’ять,
не розпитавшись вчасно
і слушно, за якими урвищами  — щастя.

Збірка «Листи до коханок».