11 грудня
так страшно забути найпершу,
так страшно забути останню
коханку
однісінької ночі.
так страшно назавжди забути сонце — з неба
випадково блискавицею видерте :
стають чужими від віків протоптані стежки,
які ведуть далеко поза виміри кохання.
так страшно у труні почути вістку
про власну смерть —
на роздоріжжі років загубивши пам’ять,
не розпитавшись вчасно
і слушно, за якими урвищами — щастя.
Збірка «Листи до коханок».