Феєкія снідання

над ранком принесу тобі на стіл
м’ясисте море, викурене з мушель. у
пісок зарию недогризені докори  — щоб
дні стали круглі, як

сухі горіхи. попрошу птахів
співати колискову : тихо-тихо, щоб бува
хтось не прокинувся. розсиплю комашні
кришки свого сумління, вщерть наповню

білі філіжанки твоїм запахом. прилине на
гостину вітер. може  — ти ? і безіменний звір ?
мені віддасть лице дитяче тепла казка.
а якщо
десь припадком знов обізветься тоскний дзвін :
тоді  — на мить лише !  — сховаю усміх до кишені.

Збірка «Нічні перекази».