«довірливих — нас завели в сліпий куток...»
довірливих — нас завели в сліпий куток
божки і вранці ми проснулися з розсмиканою
пам’яттю із порохном згадок
та поглядом цілком притупленим — і ми
завісили над шлюбну постіль
мертвого птаха щоб нашим дітям
не примарювалися подібні
подорожі
виняткові.
Збірка «Уламки дзеркала».