«жевріють...»

жевріють
найкращі пори року
під твоєю шкірою
що — між молочними грудьми

іскриста пташка недоцільно
ронить поминальні щебети й
сузір’я пір’яні над нами

в коловороті моїх пальців
ти вмираєш щогодини і
щодень —
щиріша.