«запамороченням чарки налиймо...»
запамороченням чарки налиймо !
аби не турбуватись між двома
припливами самітности
щоб проросло крізь нас кохання чисте і
прозоре — овоч без лушпинки й м’якоті
аби ми уцілілі проплили крізь тьму
нічних сірчаних забобонів щоб
похмілля наше паперово шаруділо по
вузенькій пам’яті де бур&яном
уляє час
чарки налиймо
невтримним шумом моря
аби пізнати остаточну тайну
нею освятити нашу гостру
несвідому спрагу
божевілля.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.