«у лопотанні розшматованих вітрил...»
у лопотанні розшматованих вітрил
хоробрі ми переплили ще раз
крізь бунт титанів крізь запаморочливі
коловороти штормів оминувши всі
морські пастки всі непривітні острови
до щогли тісно поприв’язані
до божевілля змислів
ми вислухали хтивий спів сирен
щоб на дні пам’яті нам залишився
мов незагойна рана непотрібний
спомин про
неутолиме і не пережите.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.