«на знак беззастережного довір’я...»
І.
на знак беззастережного довір’я
я залишив тобі :
напнуте тіло на жердині спеки
серед вітру воронням голодним
не видзьобане око страхопуда
спогади з соломи до якої
час лукавий підкладає полум’я
зісохлу душу — непотрібну
руку зняту потайки
вночі
з хреста
ІІ.
ти залишила за собою лиш
своє ім’я
до невпізнання вщент
розтерте
бо —
промимрене
зачасто.
Збірка «Від острова до острова»,Видавництво Художньої Літератури «Дніпро» Київ, 1993.