«мені вже час іти...»
мені вже час іти ! —
всі непотрібні каганці
в порожній хаті погасити
пожмакати пусті листи
розшарпати найприємніші спомини
забити за собою двері
і на прощання з твоїх уст
надпити на дорогу замість пам’яті
про тебе
ковток смолистої цикути.
Збірка «Восени вода».