«в тісній душі — перетинка прозора...»
в тісній душі — перетинка прозора
за нею хтось сидить чигає
нашіптує жорстокі задуми
по пам’яті поплутавши неврони
на шахівниці крадькома
щораз на глум хтось підсуває
під чорну туру білий пішачок
з мішка хтось змія випускає
розжеврілу жарину кидає
в приплід пшениці де тече
з стебла в колосся запах хліба
нам зранку до зорі
роздряпує невпинно хтось ворота що
скриплять між совістю i мозком
чи справді — хтось ?
Збірка «Щодень щокрок».