«вино лишає по столах розкішних...»

вино лишає по столах розкішних
і в мозку чудернацькі плями інколи
такі широкі деколи й незмивні

вода лишає згадку про незвіданий потоп
субтильний натяк на струмок гріхів
що протікає без угаву від сумління до душі

чорнило залишає на зіжмаканім папері
липкий слиз крови й смужки пам’яті
так випурхне і щезне зграя ошалілих слів
коли їх вчасно не приборкаєш