«в коловороті загадок що без розгадок...»

в коловороті загадок що без розгадок
перед ніким з лиця
ніколи маски не скидаю

у хрускоті інтриґ у вирі крови
обманним обіцянкам і тобі
не вірю та не п’ю
з сумнівних келехів незнані вина
нехай вони й багрові й чародійні
лукаво підкладаю до солом’яних
усмішок полум’я вогню
що не торкається мене
в банкрутстві самоти
зриваю всі мости що в’яжуть щільно
наївну пристрасть із зрадливим словом
розмножую круті безвихідні стежки
від себе й знов до себе

у клекотінні карнавалу
здираю маску перед дзеркалом
що не здивується коли лиця не буде

Збірка «Щодень щокрок».