«щоразу раннім ранком горобці...»
щоразу раннім ранком горобці
злітаються в саду
мов скло прозорі
крихкіші за кришталь
тут кажуть вилиті
з найпершої роси
(так починається
щоразу кожна казка
якої смисл ніхто не розуміє)
підступно сонце приголублює
й облизує їх до
останньої пір’їнки
а ми виходимо надвір
з крупинкою в долонях
і
дивуємося що в саду
підстрибують самі лише
дерева голі
Збірка «Щодень щокрок».