«та все ж мені отут ніяк...»

та все ж мені отут ніяк
моє зужите слово співчуття
незграбно вимовлене випадкове
(коханко мила !) не спасе тебе
заманену між вимріяне й пережите

ти звільна грузнеш в дзеркалі
що викривляє форми й виміри
німих предметів хтивих ритуалів
я переходжу мимо
і не прислухуюсь
до зойку потопельників