«тривожна — нескінченна подорож до себе...»
тривожна — нескінченна подорож до себе
все кам’яніє в серці на руках
все крушиться в підточеній душі
дилема хитрих перехресть
заломлює останнього паломника
того що вірив ще у те чого не буде
земля розколюється в судорогах землетрусів
і поруч нас
осиротілих бо без пам’яті
дерева нишком ходять по вузьких стежках
яких ніхто накреслити не вспів
яких тоді ще не було — коли був час
яких немає нині вже — коли запізно
Збірка «Щодень щокрок».