«в годиннику щодень стрілки...»

в годиннику щодень стрілки
час то розстроює то ломить
і на крутій межі
між споминами й обіцянками
ми губимось безпам’ятні

за райдугу щодощ
пускаєм голуба пухнастого
по хліб по сіль
у незбагненне у безповоротне
розвідника і вісника
хоч знаємо  — в нікуди полетів
хоч знаємо  — не вернеться ніколи

в годиннику
час обрахований для кожного
дзижчить
час наче муха обезкрилена
в годиннику
запаморочливий маяк
що звірив все і звільна сліпне
а блудний син не повертається
з розкішних берегів
країни меду й молока

так в серці стало пізно
як порожньо в годиннику  —
без часу

Збірка «Щодень щокрок».