«нас блудних світлий янгол в рай зганяє...»
нас блудних світлий янгол в рай зганяє
навпомацки я згадую тебе і нас
під час потопу соломинка — зайва
на вістрі самоти — допита в’янеш
хтось нас безпам’ятних в плече штовхає
а місця в цім раю для нас давно нема
Збірка «Пам'ять фрагментарна ».