«нагі ми лежимо в траві — страшна...»
нагі ми лежимо в траві — страшна
поразка тіл як полоню тебе
скубе гнідий кінь осінь мов листок
берези наче колос що в політті
не встиг згоріти ми шукаємо
тоді в траві себе (про себе — спомин ?)
Збірка «Пам'ять фрагментарна ».