«де та позичена комусь душа...»

де та позичена комусь душа
що кажуть не горить ніколи ?
де  — незрадливе дзеркало якому ми
звірялися тоді ? (де ти) (де я) (хто ми) ?
чи скаже хтось чому в нас раптом з пам’яті
лишилися крихкі фраґменти що в тісних
(дужках) ?

Збірка «Пам'ять фрагментарна ».