«старі дерева  — справжні власники лісів...»

старі дерева  — справжні власники лісів
не жолудь викрав хтось а око осени
й осліп те що ми звали пам’яттю зникає
вік доживаєм мов чужинці (бо  — безкорі ?)
у вирій побрели ще зранку всі дерева
а ми вагаємось : зарано ще ? запізно ?

Збірка «Пам'ять фрагментарна ».