«день...»
день
як сливка
з сонцем розмальованим
на спині
в пізній калюжі
розжарена щока
сонця
і губи позаростали
зеленим
віттям
голубам
під сніжні крила
поприв’язано конвалії вітру
і руки
як
свіжі шлюбні постелі
а час блакитно якось застиг забутий
як попсута іграшка
з порваною пружиною
в долонях здригається море
і тане подих години швидше
від цигаркового сміху
день
як сливка
з сонцем розмальованим
на спині
Льєж, 29/5/1968 (стор. 117)
Збірка «Навіщо про це згадую» Видавництво «Зоря», Лювен, (Бельгія), 1969.