«розгадують...»

розгадують
дерева мислі міста, таємниці тиші.
птахам шумкі дерева простеляють
обманливі шляхи на південь. не

кажи : часу не вистачить, коли
горіх розколюєш, щоб голод
утихомирити, коли від спраги ти
вмираєш — із краплиною роси

в устах. стежки до тебе — надто
круті. я розкажу тобі
надію жолудів, розплутаю
всі хитрі роздоріжжя.