«я скрізь і я ніде...»

я скрізь і я ніде
між імовірним та уявленим
без жодного запевнення що дійсно я й існую
підтверджую себе твоїми сумнівами між
огнем що знехотя вмирає
й водою що відроджується безупинно
я той що тільки може бути
до жертв своїх у мене апетит жорстокий
прецизний крок що й заразом підступний
але моє терпіння теж безмірне

: довірливий
вичікую себе
на епіцентрі
того якому ти одвічно переконана
була що ти тотожна.

Цикл «Притулок дзеркала».