«а дощ пливе...»
а дощ пливе —
неначе море капає —
із-під коріння дерева
що забарилось вирости
сліпі ми стоїмо
чекаючи на скарб
при зародку веселки
якої ще нема
й мабуть не дочекаємось.
Цикл «Заложники стирання».
В базі 4533 віршів 567 авторів.