Замість заключного
кому ж було потрібне зайве це верзіння ?
чи другові — який встромив тобі по-зрадницьки
між лопатки лискучий ніж ?
чи ворогу — який закам’янів від того часу
як руку що без пальців простягнув
мені на знак примирення ?
тобі — яку я вигадав щоб із нічого спорудити
якесь правдоподібне оправдання що існуєш ?
собі — ім’я якого хтось давно вже викреслив зі списку
гостей яких запрошено на довгождане свято
на той бенкет що кажуть остаточний ?
Цикл «Замість молитви».