«Відкрилося серцю при світлі ріки…»
Відкрилося серцю при світлі ріки:
чим довші шляхи, тим коротші рядки.
Рука не встигає за рухом Землі,
та пам’яті знак на твоєму чолі.
Світильником совісті пам’ять горить,
підвладна душі, зупиняється мить.
Не та, випадкова, а та, головна,
що з правдою долю твою поєдна.
1982
Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.