«Відкрилося серцю при світлі ріки…»

Відкрилося серцю при світлі ріки:
чим довші шляхи, тим коротші рядки.

Рука не встигає за рухом Землі,
та пам’яті знак на твоєму чолі.

Світильником совісті пам’ять горить,
підвладна душі, зупиняється мить.

Не та, випадкова, а та, головна,
що з правдою долю твою поєдна.

1982

---

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.