«Тремтить вода у склянці, і тремтить…»

Тремтить вода у склянці, і тремтить
Від холоду. І дрож її жіноча —
Від холоду. Тепер холодні ночі,
Ще мить — і перше листя облетить.

Вже рік любові нашої минув,
А все, здається, запах листя того
І та ж вода у склянці. І недовго
До цього року, що уже минув.

І черевик, відкинутий убік,
І на стільці одежа. І до ранку
Якийсь тунельний вітер пінить склянку:
Ще мить — із неї вирветься потік.

Так що тоді століття? Може, крок,
Якщо горить тунель чорношовковий,
І вересень — лиш вигук випадковий,
І все життя — потік або ковток…

1983

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.