Бондар Василь - «Чорне небо жорстоко катує…»
Українська література / Бондар Василь / Вірші / «Чорне небо жорстоко катує…»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

«Чорне небо жорстоко катує…»

PDFДрукe-mail

Чорне небо жорстоко катує
Землю цю батогами дощів.
Крикни з болю — ніхто не почує,
Заспівай — ні до чого тут спів.

Тут сваволя зубами скрегоче
І золою згорілих борців
Запорошує людям тим очі,
Хто ще бачити б сонце хотів.

Все завмерло. Ні горя, ні щастя,
Тільки сон. Тільки сум. Тільки жах.
І лиш люди в лахміттях смугастих
Зберігають огонь ув очах.

То вогонь непокори і честі,
Він і в мертвих не гасне — горить.
Легіони коричневих бестій
Неспроможні його погасить.

Але все доокола німує.
Край запікся, пригас, спохмурнів…
Ось тому темне небо катує
Землю цю батогами дощів.

1944 р., концтабір Тростберг


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.