Буряк Юрій - Журавлиний реквієм
Українська література / Буряк Юрій / Вірші / Журавлиний реквієм
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Журавлиний реквієм

PDFДрукe-mail

Пам’яті загиблих
у спалених фашистами
256 українських селах

Чи справді птахи перелітні вертають на землю,
Як душі полеглих вертають у рідні оселі,
Де гнізда пташині згоріли й криниці затерплі
Холонуть від сліз і волають у сивій пустелі?

Яке відлітання, яке проминання
над вічними колами руху
Повернуть цим птицям
їх рідного простору світло?
Коли не сади — лиш обвуглених стовбурів скруху,
Куди не поглянеш, — в родинних руйновищах видно.

Чи зможуть птахи — журавлі — підійти до криниці,
Як ті журавлі, що стоять
над людськими сльозами?
…І ось пролітають
з ячанням
зажурені птиці

В омріяний простір
з криницями і журавлями.

Вони пролітають — ключами летять, поодинці,
Як ті, що вертають живими з нерівного бою.
Птахів проводжають
очима з траншей піхотинці
І стежать за летом, немов за своєю судьбою.

Вже їхня жалоба,
й печаль, і ячання незмовчне
Вогняться у грудях землі, наче жар під золою.
Мов пам’ять про тих, що лягли в рідну землю,
їх почет.
Із диму осель — їхні крила, огорнуті млою.

Над жаром багать
вони смуток несуть журавлиний,
І ті, що впадуть, до криниць припадуть,
щоб ожити.
…Птахи перелітні
в диму над Вітчизною
линуть.

Вони долетять… Вони мусять — будь-що! —
долетіти.

1981


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.