Драч Іван - Калина
Українська література / Драч Іван / Вірші / Калина
В базі 4533 віршів 567 авторів.

Калина

PDFДрукe-mail

Спиваю сік густий з терпких морозних грон,
Спиваю сік жарких жовтневих розкошей,
Спиваю шурхотливий падолист,
Спиваю золоту оскому осені,
Сметану вогняну спиваю й захлинаюсь —
Спиваю гіркоту коханих вуст,
Спиваю материнський дикий трунок.
Хрумтить мій смуток.
Цукриться мій смак.
Спішу до неї через гони літ.
Моя рука,
гаряча і тремка,
Торка
її холодні полум’яні перса,
Та б’є мене десницею по серцю
І сизий стан гордливо одхиляє
Аристократка з репаним корінням,
Бо ж ноги мої в модних черевиках
Свій босий слід не можуть віднайти.

1965


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.