Франко Іван - «В самоті, гризоті...»
Українська література / Франко Іван / Вірші / «В самоті, гризоті...»
В базі 4495 віршів 567 авторів.

«В самоті, гризоті...»

PDFДрукe-mail

В самоті, гризоті
Давні сни золоті
Розійшлись, розплились,
Наче дим по лугах,
І вже ти, як колись,
Не являєшся в снах!

І не раз в сумний час
Гадка чорна летить:
Що невже ж ти нараз
Перестала любить?

І не раз ми ся снить,
Що горов надо мнов
Сяє місяць блідий,
Пахне свіжов травов,
Ліс шумить молодий,
Вдалі потік журчить,
А довкола хрести,
Другий ліс кам’яний.

І здаєсь ми, що ти
Тихo —тихо лежиш
Під хрестом, під травов,
І на місяць глядиш.
Але ні, гляну знов  —
І твоє й не твоє
Те могильне лице!…

Ні, не ти се лежиш
Під хрестом, під травов!…
Ні, і не за тобов
Я тут плакать прийшов!
Се лежить тут моя
Затолоченая,
Схоронена любов!

1880