Сійте більш

I

Посіяли трішки  — та й страшно:
Чи зійде?…чи ще присівати?
Та сійте ж!  — минає посуха  —
Не дурно ж тим хмарам снувати…
Не дурно ж так дощиком пахне…
Он хмара згущається чорна,
Край неба весь скоро обгорне…,
От блискавка блисне і грім як не трахне!
Не дурно ж так дощиком пахне!

Та хай би ж ся хмара і дурно пройде,
Нова після неї сильніша прийде:
Не дурно ж по небу тим хмарам снувати…
Не бійтесь, не бійтесь іще присівати!

II

Ой, як мало, як мало проснулось!
Хай би море скоріш сколихнулось!
Якби зміг да Перуном я зараз же стати,
В одну мить зміг життя б розбудить!
Якби зміг в свої руки всю силу зібрати,
Що в вас сонною й досі лежить  —
Одна мить… Я б примусив вас жить!

1906