Шматок хліба

І холод, і мряка надворі панує,
А вітер осінній реве і лютує.
Дивлюся: під тином сердешна дитина,
Хлоп’ятко маленьке, — вся в латах свитина, —
Іде-шкутильгає, підходить до хати…
Недавні ще сльози на личеньку знати,
І видко у очах голодную муку…
«Христа ради, хліба!… — Закляклую руку
Хлоп’я простягає. — Не їв ще нічого…»
Дали у віконце хлоп’яті сухого
Шматок того хліба… Малими руками
Вхопило шматочок, до його вустами
Припало відразу й пішло по дорозі…
Дмухнув знову вітер і здув його сльози…

[1882]