І знов

Люда хотят иметь души  — й что же?
Дув в них волны холодней! Лермонтов.

Ізнову муки люті і тяжкі…
Поміж людей живу я в самотині…
Ізнову серце рветься на шматки
І тихої мені нема й хвилини.

---