«Моя земля…»

Моя земля —
Сподвижниця антеїв,
Колиска неба, спраги, солов’їв.
Моя земля родила Прометея,
Щоб той людину сонцем напоїв.
Щоб крізь любов,
Крізь дні мої знаменні
Комуни прапор звівся над поля,
Щоб від Кремля,
Де б’ється серце Леніна,
Промінилася правдою земля.

1965

---

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.