«Комуніст — не чин і не посада…»

Комуніст — не чин і не посада.
При потребі я б засвідчить міг:
І його осколком від снаряда
Пробивало наскрізь, як усіх.

Як усі, він з болю німо плакав…
Так у чім різниці, власне, зміст?
В тім хіба, що на сигнал «атака»
Першим піднімався — комуніст.

І якщо од пам’ятної дати
Перекинуть в наші дні місток, —
Це не зайве ще раз нагадати
Всім, хто нині носить партквиток.

Із циклу «Рядки з плацдарму»

1967—1969

Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.