Коротич Віталій - З циклу «Вигнання»
Українська література / Коротич Віталій / Вірші / З циклу «Вигнання»
В базі 4533 віршів 567 авторів.

З циклу «Вигнання»

PDFДрукe-mail

У 1964 році па іспансько-португальсько-
му кордоні знайшли тіло генерала
Дельгадо, основного політичного про-
тивника Салазара. Генерал жив у ви-
гнанні.

І кордони, мов двері,
Прикладами навстіж відкрито.
І виходять люди з країн,
Як із хат старих.
На вечірньому небі,
Мов чорні дереворити,
Карбувались обличчя
На тлі обпалених стріх.
І зникають вони —
У незнаний світ делегати.
І зникають вони
У безвістях та пастках.
Ну, а потім вертаються,
Як генерал Дельгадо,
Щоб із кулею в спині
На кордоні впасти.
Щоб упасти на рідну землю
Руками хворими.
Одиноко підвестися.
Одиноко стати до бою.
Навіть смерть стає аргументом
У битві з ворогом…
Це бої не найважчі,
Найважчі битви — з собою.
Є повернення різні —
Можна прийти плазом
І до ніг правителя
Спрямувати лояльний біг.
Ну, а можна — ще раз
Відкрити двері прикладом
І кордон перетнути —
Тільки в зворотний бік.
Не повернеться той лиш,
Хто зрікся власного роду:
Значить, клич твій брехливий
І програма твоя пуста вся.
Найстрашніше вигнання —
Це вигнання з душі народу.
Генерал повертався…


Текст наводимо по книзі Антологія української поезії (том 6). Українська Радянська поезія. Твори поетів, які ввійшли в літературу після 1958 р. — Київ, відавництво художньої літератури «Дніпро», 1986.

Виправляч

Якщо ви помітили будь-яку помилку, будь ласка, виділіть текст, натисніть Alt+Enter і відправте нам повідомлення.