«Над полем зимний вітер віє…»
* * *
Над полем зимний вітер віє
і листям гонить,
Село у мряці ледве мріє:
ген дзвонять дзвони.
Далекі, тихі, легкі звуки
пливуть світами,
Немов калатання розпуки
до щастя брами.
Текст наводиться за збірником «Богдан Лепкий. Поезії», 1990. Цикл «Над рікою»